mirror of
https://codeberg.org/postscriptum/devzone.org.ua.git
synced 2026-02-18 22:02:41 +00:00
add vstanovlennia-onion-routera-arti-z-pidkliuchenniam-do-merezi-tor-cherez-yggdrasil.md
This commit is contained in:
parent
8e6cd79256
commit
fdd779be5d
1 changed files with 171 additions and 0 deletions
|
|
@ -0,0 +1,171 @@
|
||||||
|
# Встановлення Onion-роутера Arti з підключенням до мережі Tor через Yggdrasil
|
||||||
|
|
||||||
|
[Arti](https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti) - це сучасна реалізація Onion-роутера мережі [Tor](https://uk.wikipedia.org/wiki/Tor) мовою [Rust](https://uk.wikipedia.org/wiki/Rust_(мова_програмування)).
|
||||||
|
|
||||||
|
Нижче інструкція зі встановлення та налаштування його проксі-сервера з підключенням до мережі через [Yggdrasil](https://devzone.org.ua/post/yggdrasil-mereza-z-detsentralizovanym-routynhom) (у якості VPN). При відповідному налаштуванні клієнтів, це дозволяє приховати факт користування мережею Tor а також підвищує конфіденційність всередині неї, адже вхідні вузли Tor бачитимуть IP адресу провайдера моста (bridge), а міст - бачитиме IPv6 мережі Yggdrasil (до якої в свою чергу, можна підключитися через інші мережі)
|
||||||
|
|
||||||
|
## Збірка з вихідного коду
|
||||||
|
|
||||||
|
При першій збірці програми на Rust, потрібно [встановити середовище розробки](https://devzone.org.ua/post/vstanovlennia-ostannyoyi-versiyi-rust-v-linux). Після чого, забираємо початковий код усіх компонентів Arti та компілюємо його з Сargo:
|
||||||
|
|
||||||
|
``` bash
|
||||||
|
git clone https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti.git
|
||||||
|
cd arti
|
||||||
|
cargo build --release
|
||||||
|
sudo install target/release/arti /usr/local/bin/arti
|
||||||
|
```
|
||||||
|
* тут ми встановлюємо тільки компонент `arti` та ставимо його в системну теку для подальшого запуску з systemd; по аналогії можна встановити й інші компоненти (з теки `target/release`) та налаштувати для них сервіси або ж зібрати тільки потрібний нам `-p arti`
|
||||||
|
* після виконання команди `install` поточну теку `arti` можна видалити, щоб звільнити простір
|
||||||
|
|
||||||
|
## Конфігурація
|
||||||
|
|
||||||
|
Тут все просто: на сайті є готовий [приклад файлу конфігурації](https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti/-/blob/main/crates/arti/src/arti-example-config.toml) з детальними коментарями до кожної опції. Для підключення до мережі Tor засобами Yggdrasil - достатньо лише вказати потрібні мости, наприклад з [цього списку](https://yggdrasil-network.github.io/services.html#tor-bridges).
|
||||||
|
|
||||||
|
У своїй конфігурації, я також явно вказав атрибут `enabled`, щоб використовувати для підключення тільки мости зі списку bridges:
|
||||||
|
|
||||||
|
``` config.toml
|
||||||
|
# Bridges (for anticensorship support)
|
||||||
|
[bridges]
|
||||||
|
|
||||||
|
# Should we use configured bridges?
|
||||||
|
# If set to false, we will ignore the configured bridges.
|
||||||
|
# If set to "auto", we will use any bridges that are configured.
|
||||||
|
# If set to true, bridges must be configured and will be used.
|
||||||
|
enabled = "true"
|
||||||
|
|
||||||
|
bridges = [
|
||||||
|
"[21b:321:3243:ecb6:a4cf:289c:c0f1:d6eb]:16728 $835FFE642EFA3BB7936663D2365A15D319FB6226",
|
||||||
|
"[21f:5234:5548:31e5:a334:854b:5752:f4fc]:9770 $6C4C89ABE4D06987AB1F51C06939410282A1BF58",
|
||||||
|
"[224:6723:7ae0:5655:e600:51c9:4300:a2fb]:9001 $F873E91048B40656694BE94ACAB6F0D32CAF8E17",
|
||||||
|
]
|
||||||
|
```
|
||||||
|
* [перевірити статус мостів](https://metrics.torproject.org/rs.html)
|
||||||
|
|
||||||
|
### Віддалений сервер
|
||||||
|
|
||||||
|
З міркувань безпеки, в конфігурації сокету, можна зустріти наступне повідомлення:
|
||||||
|
|
||||||
|
> \# Set up the Arti program to run as a proxy.\
|
||||||
|
> [proxy]\
|
||||||
|
> \# Default port to use when listening to SOCKS connections. We always\
|
||||||
|
> \# listen on localhost.
|
||||||
|
|
||||||
|
В репозиторії можна знайти [пропозиції](https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti/-/issues/1636) реалізувати сповіщення з безпеки, при використанні хостів відмінних від `localhost`. Але бувають ситуації, коли проксі працює на локальному роутері, що відносно безпечно: адже до нього матимуть доступ тільки пристрої локальної мережі; або на віддаленому сервері з відповідним правилом фаєрвол.
|
||||||
|
|
||||||
|
Перечитавши реалізацію парсера цієї опції, вияснив, що вона таки підтримує вибіркові хости, при чому можна вказати декілька (вектором). Для цього, потрібно вказати хост і порт "рядком" з лапками, у форматі адреси сокета:
|
||||||
|
|
||||||
|
```
|
||||||
|
socks_listen = "xxx.xxx.xxx.xxx:9150"
|
||||||
|
```
|
||||||
|
|
||||||
|
Якби навіть цієї опції не було, я все одно обійшов би обмеження "без-програмним" рецептом. Наприклад, зовнішнім проксі на базі Nginx:
|
||||||
|
|
||||||
|
``` /etc/nginx/nginx.conf
|
||||||
|
stream {
|
||||||
|
server {
|
||||||
|
listen a.a.a.a:9150;
|
||||||
|
proxy_pass b.b.b.b:9150;
|
||||||
|
}
|
||||||
|
}
|
||||||
|
```
|
||||||
|
* `a.a.a.a` - сервер Nginx
|
||||||
|
* `b.b.b.b` - сервер Arti
|
||||||
|
|
||||||
|
Порт на "зовнішньому" хості потрібно обов'язково обмежити засобами iptables, дозволивши потрібний явно (а краще - використовуючи й не стандартний порт)
|
||||||
|
|
||||||
|
``` bash
|
||||||
|
ufw allow from a.a.a.a to b.b.b.b port 9150 proto tcp
|
||||||
|
```
|
||||||
|
* `a.a.a.a` - хост клієнта
|
||||||
|
* `b.b.b.b` - хост сервера
|
||||||
|
|
||||||
|
## Системний сервіс
|
||||||
|
|
||||||
|
Сервіс systemd я пускаю від окремого користувача, до теки якого складатиму журнали і файл конфігурації:
|
||||||
|
|
||||||
|
``` bash
|
||||||
|
sudo useradd -m arti
|
||||||
|
```
|
||||||
|
|
||||||
|
Приклад конфігурації для Debian є [в репозиторії](https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti/-/blob/main/debian/systemd/arti.service), але в мене вона інша:
|
||||||
|
|
||||||
|
```
|
||||||
|
[Unit]
|
||||||
|
Description=System Tor Service (Arti)
|
||||||
|
After=network.target
|
||||||
|
Wants=network.target
|
||||||
|
|
||||||
|
[Service]
|
||||||
|
Type=simple
|
||||||
|
|
||||||
|
User=arti
|
||||||
|
Group=arti
|
||||||
|
|
||||||
|
ExecStart=/usr/bin/arti --config /home/arti/config.toml -l warn proxy
|
||||||
|
ExecReload=/bin/kill -HUP ${MAINPID}
|
||||||
|
|
||||||
|
KillSignal=SIGINT
|
||||||
|
LimitNOFILE=16384
|
||||||
|
|
||||||
|
NoNewPrivileges=yes
|
||||||
|
PrivateTmp=yes
|
||||||
|
PrivateDevices=yes
|
||||||
|
ProtectHome=yes
|
||||||
|
ProtectSystem=full
|
||||||
|
CapabilityBoundingSet=CAP_NET_BIND_SERVICE
|
||||||
|
|
||||||
|
StandardOutput=file:///home/arti/debug.log
|
||||||
|
StandardError=file:///home/arti/error.log
|
||||||
|
|
||||||
|
[Install]
|
||||||
|
WantedBy=multi-user.target
|
||||||
|
```
|
||||||
|
* `systemctl restart arti` - (пере)запустити сервер:
|
||||||
|
* `systemctl enable arti` - авто-запуск при старті системи
|
||||||
|
* `systemctl status arti` - перевірити статус служби
|
||||||
|
|
||||||
|
## Підключення клієнтських застосунків
|
||||||
|
|
||||||
|
В клієнтах IRC, браузерах та інших застосунках - достатньо вказати (SOCKS5) хост/порт проксі-сервера Arti, стандартно:
|
||||||
|
|
||||||
|
* `127.0.0.1:9150`
|
||||||
|
* `[::1]:9150`
|
||||||
|
* або `хост:порт` віддаленого сервера з файлу конфігурації (`socks_listen`)
|
||||||
|
|
||||||
|
### Налаштування браузера засобами PAC
|
||||||
|
|
||||||
|
Якщо метою користування Tor є анонімізація, то для фільтрації прямих з'єднань на Інтернет зручно встановити окремий браузер, вказавши в ньому єдиний проксі. Або/і скористатись маршрутизацією [PAC](https://en.wikipedia.org/wiki/Proxy_auto-config). Вона дозволяє гнучко налаштовувати потрібні правила для окремих URL засобами JS. Варіант налаштування PAC у браузерах сімейства FireFox - описував на [прикладі налаштувань проксі-сервера Yggstack](https://devzone.org.ua/post/bezpechnyy-perehliad-saytiv-yggdrasil-z-yggstack).
|
||||||
|
|
||||||
|
Таким чином, вдається уникнути ідентифікації користувача Tor (або іншого проксі) в ареалах, де використання такого може бути заборонено. Наприклад, шляхом вбудованого на сайт зображення, файлу скриптів або стилів у код на сайті.
|
||||||
|
|
||||||
|
Утім, описаний вище спосіб запобігає лише одному способу виявлення з поміж багатьох. В цьому плані, браузер Tor - є більш привабливим, адже включає з коробки й інші засоби маскування відбитків пальців: динамічний розміру екрану, шрифти, політику cookies, JS, заголовків HTTP тощо.
|
||||||
|
|
||||||
|
### Ізоляція середовища
|
||||||
|
|
||||||
|
Для більш фундаментальної ізоляції застосунків від спроби зловмисником спровокувати прямий запит в Інтерент, дивіться наступні матеріали:
|
||||||
|
* [Ізоляція Linux від прямих Інтернет з'єднань на базі QEMU / Virtual Machine Manager з VSOCK](https://devzone.org.ua/post/izoliatsiia-linux-vid-priamykh-internet-zyednan-na-bazi-qemu-virtual-machine-manager-i-vsock)
|
||||||
|
* [Обмеження вихідних з'єднань на Інтернет з ufw](https://devzone.org.ua/post/obmezennia-vykhidnykh-zyednan-na-internet-z-ufw)
|
||||||
|
|
||||||
|
Описані вище рішення дозволяють безпечно користуватись застосунками, які від початку не розроблялись з метою приватності: більшість клієнтів BitTorrent, криптографічних гаманців, та інші, що працюють за принципом Peer-to-Peer і реалізують технології DNS та PEX.
|
||||||
|
|
||||||
|
## Тестування з'єднань
|
||||||
|
|
||||||
|
Перевірити роботу роутера Arti можна запустивши його в терміналі з аргументом відлагодження:
|
||||||
|
|
||||||
|
``` bash
|
||||||
|
arti --log-level debug ...
|
||||||
|
```
|
||||||
|
* або краще `-l trace`
|
||||||
|
|
||||||
|
Реалізації журналів я не довіряю і додатково перевіряю трафік графічною утилітою Etherape:
|
||||||
|
|
||||||
|
``` bash
|
||||||
|
apt install etherape
|
||||||
|
sudo etherape
|
||||||
|
```
|
||||||
|
|
||||||
|
Активні інтерфейси можна перевірити командою:
|
||||||
|
|
||||||
|
``` bash
|
||||||
|
netstat -tulpn | grep arti
|
||||||
|
```
|
||||||
Loading…
Add table
Add a link
Reference in a new issue