add arti-onion-router-with-tor-connection-over-yggdrasil.gmi

This commit is contained in:
postscriptum 2025-11-30 07:23:36 +02:00
parent e56ee4b7cf
commit 6d1ab0feef
2 changed files with 186 additions and 0 deletions

View file

@ -0,0 +1,185 @@
# Встановлення Onion-роутера Arti з підключенням до мережі Tor через Yggdrasil
Arti - це сучасна реалізація Onion-роутера мовою Rust:
=> https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti
Нижче інструкція зі встановлення та налаштування його проксі-сервера з підключенням до мережі Tor через Yggdrasil (у якості VPN). При відповідному налаштуванні клієнтів, це дозволяє приховати факт користування мережею Tor а також підвищує конфіденційність всередині неї, адже вхідні вузли Tor бачитимуть IP адресу провайдера моста (bridge), а міст - бачитиме IPv6 мережі Yggdrasil (до якої в свою чергу, можна підключитися через інші мережі...)
## Збірка з вихідного коду
При першій збірці програми на Rust, потрібно встановити середовище розробки:
=> install-latest-rust-version-on-linux.gmi Встановлення останньої версії Rust в Linux
Далі, забираємо початковий код Arti та компілюємо його з Сargo:
``` bash
git clone https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti.git
cd arti/crates/arti
cargo build --release
sudo install target/release/arti /usr/local/bin/arti
```
* тут ми збираємо тільки компонент `arti` та ставимо його в системну теку для подальшого запуску з systemd
* після виконання команди `install` поточну теку `arti` можна видалити
## Конфігурація
Тут все просто, на сайті є готовий приклад файлу конфігурації і детальними коментарями до кожної опції:
=> https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti/-/blob/main/crates/arti/src/arti-example-config.toml
Для підключення до мережі Tor засобами Yggdrasil, достатньо вказати потрібні мости, наприклад з цього списку:
=> https://yggdrasil-network.github.io/services.html#tor-bridges
У своїй конфігурації, явно вказав атрибут `enabled`, щоб використовувати для підключення тільки мости зі списку:
``` config.toml
# Bridges (for anticensorship support)
[bridges]
# Should we use configured bridges?
# If set to false, we will ignore the configured bridges.
# If set to "auto", we will use any bridges that are configured.
# If set to true, bridges must be configured and will be used.
enabled = "true"
bridges = [
"[21b:321:3243:ecb6:a4cf:289c:c0f1:d6eb]:16728 835FFE642EFA3BB7936663D2365A15D319FB6226",
"[21f:5234:5548:31e5:a334:854b:5752:f4fc]:9770 6C4C89ABE4D06987AB1F51C06939410282A1BF58",
"[224:6723:7ae0:5655:e600:51c9:4300:a2fb]:9001 F873E91048B40656694BE94ACAB6F0D32CAF8E17",
]
```
### Віддалений сервер
З міркувань безпеки, в конфігурації сокету, можна зустріти наступне повідомлення:
> # Set up the Arti program to run as a proxy.
> [proxy]
> # Default port to use when listening to SOCKS connections. We always
> # listen on localhost.
В репозиторії можна знайти пропозиції зробити явні сповіщення:
=> https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti/-/issues/1636
Але бувають ситуації, коли проксі працює на локальному роутері, що відносно безпечно: адже до нього матимуть доступ тільки пристрої локальної мережі; або на віддаленому сервері з відповідним правилом фаєрвол. Перечитавши реалізацію парсера цієї опції, вияснив, що вона таки підтримує вибіркові хости, при чому можна вказати декілька (вектором). Для цього, потрібно вказати хост і порт рядком з лапками, у форматі адреси сокета:
```
socks_listen = "xxx.xxx.xxx.xxx:9150"
```
Якби навіть цієї опції не було, я все одно обійшов би обмеження "без-програмним" рецептом - наприклад, зовнішнім проксі на базі Nginx:
=> /en/tcp-streaming-over-nginx.gmi TCP streaming over Nginx
Порт на "зовнішньому" хості потрібно обов'язково обмежити засобами iptables, дозволивши потрібний явно (а краще - використовуючи й не стандартний порт)
``` bash
ufw allow from a.a.a.a to b.b.b.b port 9150 proto tcp
```
* a.a.a.a - хост клієнта
* b.b.b.b - хост сервера
## Системний сервіс
Сервіс systemd я пускаю від окремого користувача, до теки якого складатиму журнали і файл конфігурації вище:
``` bash
sudo useradd -m arti
```
Приклад конфігурації для Debian є в репозиторії:
=> https://gitlab.torproject.org/tpo/core/arti/-/blob/main/debian/systemd/arti.service
Але в мене вона виглядає інакше:
```
[Unit]
Description=System Tor Service (Arti)
After=network.target
Wants=network.target
[Service]
Type=simple
User=arti
Group=arti
ExecStart=/usr/bin/arti --config /home/arti/config.toml -l warn proxy
ExecReload=/bin/kill -HUP ${MAINPID}
KillSignal=SIGINT
LimitNOFILE=16384
# Hardening
NoNewPrivileges=yes
PrivateTmp=yes
PrivateDevices=yes
ProtectHome=yes
ProtectSystem=full
#ReadOnlyDirectories=/
#ReadWriteDirectories=-/var/lib/arti
#ReadWriteDirectories=-/var/log/arti
CapabilityBoundingSet=CAP_NET_BIND_SERVICE
StandardOutput=file:///home/arti/debug.log
StandardError=file:///home/arti/error.log
[Install]
WantedBy=multi-user.target
```
* `systemctl restart arti` - (пере)запустити сервер
* `systemctl enable arty` - авто-запуск при старті системи
* `systemctl status arty` - перевірити статус служби
## Підключення клієнтських застосунків
В клієнтах IRC, браузерах та інших застосунках - достатньо вказати (SOCKS5) хост/порт проксі-сервера Arti, стандартно це:
* 127.0.0.1:9150
* [::1]:9150
або хост:порт віддаленого сервера з файлу конфігурації (socks_listen)
### Налаштування браузера засобами PAC
Якщо метою користування Tor - є анонімізація, для фільтрації прямих з'єднань на Інтернет у браузерах сімейства FireFox, зручно користуватись маршрутизацією PAC. Вона дозволяє гнучко налаштовувати потрібні правила для окремих URL засобами JS.
Приклад налаштування PAC, у браузерах сімейства FireFox, описував на прикладі проксі-сервера Yggstack:
=> safe-yggdrasil-websites-browsing-with-yggstack.gmi Безпечний перегляд сайтів Yggdrasil з Yggstack
Таким чином, вдається уникнути ідентифікації користувача Tor (або іншого проксі) в ареалах, де його використання може бути заборонено. Наприклад, шляхом вбудованого на сайт зображення, файлу скриптів або стилів у код на сайті.
Утім, описаний вище спосіб запобігає лише одному способу виявлення з поміж багатьох. В цьому плані, браузер Tor - є більш привабливим, адже включає з коробки й інші засоби маскування відбитків пальців: динамічний розміру екрану, шрифти, політика cookies, JS, заголовків HTTP тощо.
### Ізоляція середовища
Для більш фундаментальної ізоляції застосунків від спроб здійснити прямих запит в Інтерент, дивіться наступні матеріали:
=> linux-isolation-from-direct-internet-connections-based-on-qemu-virtual-machine-manager-with-vsock.gmi Ізоляція Linux від прямих Інтернет з'єднань на базі QEMU / Virtual Machine Manager з VSOCK
=> filter-outgoing-connections-with-ufw.gmi Обмеження вихідних з'єднань на Інтернет з ufw
=> enhancing-privacy-in-linux-apps.gmi Підвищення рівня приватності в застосунках Linux (не панацея але приверне увагу до очевидних проблем)
Описані вище рішення - дозволяють безпечно користуватись застосунками, які від початку не розроблялись з метою приватності: більшість клієнтів BitTorrent, криптографічні гаманці (окрім відомого мені GOST/I2P), та інші застосунки, що працюють за принципом Peer-to-Peer і реалізують технології DNS та PEX.
## Тестування з'єднань
Перевірити роботу роутера можна запустивши його в терміналі з аргументом відлагодження:
``` bash
arti --log-level debug ...
```
* або краще `--log-level trace`
Реалізації журналів я не довіряю і додатково перевіряю трафік та його тип графічною утилітою Etherape:
``` bash
apt install etherape
sudo etherape
```
Поточні інтерфейси дивимось командою:
``` bash
netstat -tulpn | grep arti
```

View file

@ -16,6 +16,7 @@
### Нотатки
=> arti-onion-router-with-tor-connection-over-yggdrasil.gmi 2025-11-30 Встановлення Onion-роутера Arti з підключенням до мережі Tor через Yggdrasil
=> btracker-environment-deployment.gmi 2025-11-28 Інструкція з розгортання інфраструктури βtracker
=> social-oriented-vsftpd-server-setup.gmi 2025-11-26 Організація багатокористувацького файло-обмінника на базі FTP / vsftpd
=> about-gemlog-administration.gmi 2025-11-21 Про адміністрування блогів Gemini